Вчені спостерігають несподіваний сплеск сонячної активності, що потенційно вказує на більш інтенсивний сонячний максимум, ніж прогнозувалося спочатку. Ця підвищена активність може вплинути на космічне обладнання та навігаційні системи.
Сонячний цикл і цикл Ґлейссберга
Сонячна активність природно коливається приблизно в 11-річному циклі, переходячи від спокійного стану до сонячного максимуму, що характеризується збільшенням кількості сонячних плям і спалахів. Однак менш передбачуваний цикл, цикл Ґлейссберга, впливає на інтенсивність циклів сонячних плям протягом 80-100 років.
Нещодавні дослідження показують, що цикл Ґлейссберга може починати нову фазу, сприяючи інтенсивності поточного сонячного максимуму та ускладнюючи точне прогнозування. Деякі експерти залишаються скептичними щодо впливу циклу Ґлейссберга.
Вплив на радіаційні пояси Землі
Дослідники аналізують потік протонів у внутрішньому радіаційному поясі Землі, який зазвичай зменшується зі збільшенням сонячної активності через взаємодію з розширюваною верхньою атмосферою. І навпаки, потік протонів збільшується під час низької сонячної активності.
Аналіз показує, що цей потік збільшувався протягом останніх 20 років і, як очікується, дещо зменшиться, що вказує на те, що мінімум циклу Ґлейссберга, можливо, минув. Ці дані збираються за допомогою супутників NOAA, особливо коли вони проходять через Південноатлантичну аномалію (SAA), область, де магнітне поле Землі є найслабшим.
Виявлення рідкісного ізотопу гелію
Космічний апарат Solar Orbiter виявив рекордні концентрації гелію-3, рідкісного ізотопу гелію, у потоках плазми від Сонця. Наприкінці жовтня 2023 року Solar Orbiter виявив гелій-3, що виривався від Сонця в концентраціях, у 180 000 разів більших, ніж його звичайна концентрація в сонячній атмосфері. Вчені простежили його до тихого регіону Сонця з несподівано слабкими магнітними полями, що перевернуло попередні припущення про прискорення сонячних частинок.
За словами дослідника Келвіна Адамса, очікується, що середня сонячна активність зросте. Експерти припускають, що якщо цикл Ґлейссберга справді починається знову, то майбутні цикли сонячних спалахів будуть такими ж активними, як і поточний цикл, і можуть навіть стати сильнішими, коли ми наблизимося до максимуму циклу Ґлейссберга, до якого ще 40-50 років.