Чорні діри, ці загадкові космічні пилососи, продовжують захоплювати вчених. Зараз дослідники моделюють ці небесні тіла в лабораторіях, щоб розгадати їхні таємниці. Команда з Нідерландів створила аналог чорної діри, який дав дивовижні результати, потенційно долаючи розрив між загальною теорією відносності та квантовою механікою.
Вчені з Амстердамського університету під керівництвом Лотте Мертенс успішно змоделювали горизонт подій чорної діри за допомогою ланцюжка атомів. Цей аналог випромінював випромінювання Гокінга, теоретичне явище, коли чорні діри випускають частинки через квантові флуктуації. Команда спостерігала, що аналог чорної діри почав світитися, що було несподівано.
Це світіння, або випромінювання Гокінга, відбувалося лише тоді, коли частина атомного ланцюжка виходила за межі горизонту подій. Це свідчить про те, що заплутування частинок на горизонті подій має вирішальне значення для створення випромінювання. Ці результати, опубліковані в Physical Review Research, можуть прокласти шлях для вивчення фундаментальних квантово-механічних аспектів поряд з гравітацією та викривленим простором-часом у конденсованих середовищах. Моделювання пропонує відчутний спосіб вивчення випромінювання Гокінга, яке зазвичай занадто слабке, щоб його можна було виявити в реальних чорних дірах, і може допомогти в пошуках єдиної теорії квантової гравітації.