У новаторському розвитку дослідник зі Стенфордського університету, доктор Ерік Сан, став піонером у використанні машинного навчання для створення «просторових годинників старіння». Ці складні моделі оцінюють біологічний вік на рівні окремих клітин, пропонуючи набагато детальніше розуміння старіння, ніж традиційні методи. Цей інноваційний підхід, опублікований у журналі *Nature* у 2025 році, визначає конкретні типи клітин, які значно впливають на траєкторію старіння їхніх сусідів.
Робота доктора Сана, що випливає з його міждисциплінарного досвіду в математиці, хімії та фізиці, представляє фундаментальний зсув у тому, як вчені вивчають старіння. Його обчислювальні інструменти визначають, які клітини старіють швидше або повільніше в складних тканинних середовищах. Це детальне розуміння відкриває нові можливості для цілеспрямованих втручань, потенційно призводячи до методів лікування, які посилюють омолоджувальні сигнали та пригнічують про-старіючі впливи.
Наслідки дослідження доктора Сана поширюються на вікові захворювання, зокрема деменцію та нейродегенеративні стани. Визначаючи клітинні механізми, що керують старінням мозку, вчені можуть розробити більш точні терапевтичні цілі. Забігаючи наперед, доктор Сан планує розширити свої просторові рамки годинників старіння до інших тканин і розробити їх як стандартні інструменти для дослідницької спільноти старіння, що потенційно дозволить проводити високопродуктивні обчислювальні скринінги для омолоджувальних втручань.