Що відбувається, коли ви змінюєте гілку реальності?

❓ПИТАННЯ:
Як працює ця штука з різними версіями себе? Вони існують як потенціал і(або) як паралельні, буквально проживають життя, життя? Тоді, якщо я змінюю гілку, я справді стрибаю з гілки на гілку і стаю іншою версією, що була потенційною, чи я залишаюся цією версією, але сильно змінюю спосіб життя і змінюється саме це життя…?

❗️ВІДПОВІДЬ lee:
Для виходу з лінійного в багатовимірне розуміння спочатку визнайте, що «я» людини – це точка зору, роль, а не реальне «Я». Приблизно, як ви пасажир автобуса і ви як водій автомобіля – це ролі, а не ви «цілком».

Ви цілісний – це «Я» з позиції Душі і вище. Тобто, чим «вище сприйняття», тим цілісніше «Я» - аж до Джерела. З «Його» позиції ви можете говорити вже – «це Я цілісний на всі 100%».
Тепер про різні фізичні версії одного втілення. Це різні ролі одного «актора» - Душі.

При цьому є ще одна важлива обставина. У фізичному світі існують статичні «кадри-світи», через які проходить енергія-увага «Я». Сам процес руху Потоку створює відчуття руху фізичного світу.

Але!
Фізичний світ – це набір статичних «вузлів». Це точки. Через них іде енергія Душі і сприймає це як «я живу всередині динамічного світу».
Тепер ще раз. Кожна точка статична. Це і є «набір імовірностей». Їх трильйони на кожну секунду. Чим далі від центру поточної частоти, тим більший розкид імовірностей.

Отже – є не «інші життя», а «набір точок різних частот».
Куди є фокус уваги, ті точки ніби з'єднуються, створюючи ПРЯМО ТУТ відчуття минулого і майбутнього. У кожній новій точці у вас нове минуле і нове майбутнє.
Тобто ви самі собі «паралельний житель».

Звідси виникає розуміння ще одного нюансу – ваш світ бачите так тільки ви. Інакше кажучи – ви завжди в унікальному Всесвіті, «зібраному під вас». Ви її створюєте за набором своїх частот, входячи в контакт з іншими людьми на мить і тут же втрачаючи з ними контакт в інших кадрах.
Ви єдиний творець своїх Всесвітів і своїх траєкторій.

І на закуску. Є ключові розвилки, де траєкторії не йдуть паралельно, а спрямовані в іншому напрямку. Зазвичай це великі колективні події або приватні трагедії – те, що робить для розуму стан «не можу це забути» - це «закріплює поворот».

Ось такі зміни траєкторій нами часто розуміються як «інші життя». Але це не «інше життя», а інший вибір сценарію того самого актора.