«Уявіть собі світ, де мости та будівлі самостійно відновлюються», — каже доктор Конгруї Грейс Цзінь з Техаського університету A&M. Це бачення стає реальністю завдяки розробці самозагоювального бетону, натхненного стійким лишайником. Дослідження, опубліковане 3 березня 2025 року в журналі Materials Today Communications, знаменує собою значний крок до сталого будівництва.
Бетон, найбільш використовуваний будівельний матеріал у світі, схильний до розтріскування, що призводить до дорогих ремонтів і потенційних структурних руйнувань. Команда доктора Цзінь черпала натхнення з лишайників, симбіотичних організмів, які процвітають у суворих умовах. Вони створили синтетичну систему лишайників, вбудовуючи ниткоподібні гриби та ціанобактерії в бетонну матрицю.
На відміну від сучасних самозагоювальних розчинів, які потребують зовнішніх поживних речовин, ця система працює автономно. Гриби виробляють мінерали для запечатування тріщин, а ціанобактерії перетворюють світло на енергію, живлячи процес загоєння. Цей інноваційний підхід обіцяє зменшити витрати на обслуговування, продовжити термін служби інфраструктури та підвищити громадську безпеку.
Доктор Цзінь також співпрацює з соціологами, щоб вирішити питання сприйняття громадськістю використання живих організмів у будівництві. Цей мультидисциплінарний підхід спрямований на вирішення етичних, соціальних і правових наслідків цієї технології. Потенційні сфери застосування варіюються від міської забудови до космічної інфраструктури, відкриваючи шлях до більш стійкого та стійкого забудованого середовища.
Це дослідження знаменує собою зміну парадигми, коли бетон не тільки витримує, але й активно бере участь у власному обслуговуванні. Воно представляє майбутнє, де інфраструктура є безпечнішою, довговічнішою та узгоджується з принципами сталого розвитку. Інтеграція біологічних процесів у будівельні матеріали обіцяє революційні зміни в тому, як ми будуємо та підтримуємо наш світ.