Вчені з Університету Джорджа Вашингтона під керівництвом Стюарта Ліхта відкрили новий метод очищення вуглецевих нанотрубок (ВНТ) за допомогою мікрохвильової плазми. Цей інноваційний підхід пропонує більш ефективну та сталу альтернативу традиційним методам очищення.
Дослідники виявили, що коли вуглецеві нанотрубки, отримані з відпрацьованого вуглекислого газу, піддаються мікрохвильовому випромінюванню, вони утворюють характерну жовто-білу плазму. Ця плазма ефективно окислює домішки, такі як метали, електроліти та аморфний вуглець, присутні в нанотрубках. Процес самоочищення значно швидший і споживає менше енергії порівняно з традиційними плазмовими обробками.
Дослідження, опубліковане 30 січня 2025 року в журналі Nanoscale, підкреслює, що плазма утворюється, коли нанотрубки нагріваються, вивільняючи електрони. Цей метод особливо ефективний з ВНТ, створеними безпосередньо з вуглекислого газу за допомогою електролізу розплавлених карбонатів, процесу, де CO2 розщеплюється на вуглецеві нанотрубки та кисень. Включення перехідних металів під час електролізу покращує електропровідність і магнітні властивості нанотрубок, дозволяючи їм ефективніше поглинати мікрохвильову енергію та досягати температур, необхідних для утворення плазми. Цей прорив може відкрити шлях до більш сталого та ефективного виробництва та очищення вуглецевих нанотрубок з потенційними застосуваннями в різних галузях.