Вивчення стародавніх зубів, зокрема наявність або відсутність крихітних ямок в їх емалі, може запропонувати цінну інформацію про еволюцію людини, допомагаючи нам зрозуміти наших предків та їхні взаємини. Це знання покращує наше розуміння походження людини та взаємозв'язку життя.
Недавнє дослідження, опубліковане в журналі Journal of Human Evolution, зосереджується на цих маленьких, круглих ямках, знайдених в емалі скам'янілих зубів. Ці ямки, які раніше вважалися ознаками хвороби або недоїдання, насправді можуть містити значні еволюційні підказки. Дослідження показує, що ці ямки, які мають однорідну форму та розмір, можуть служити новим маркером для ідентифікації та класифікації різних видів гомінінів.
Дослідники вивчили скам'янілі зуби різних видів гомінінів, включаючи Paranthropus robustus, Australopithecus та Homo, з місць у Східній та Південній Африці. Вони спостерігали, що однорідні ямки були поширені у зразках Paranthropus та ранніх Australopithecus. Однак вони були помітно відсутні у Australopithecus africanus та роду Homo, включаючи наш власний вид.
Дослідження припускає, що ці ямки, ймовірно, є генетично визначеною рисою, а не дефектом, спричиненим стресом або хворобою. Цей висновок підтверджується узгодженістю ямок у різних видів та часі, а також порівняннями із сучасними людськими станами, такими як недосконалий амелогенез, який впливає на формування емалі. Вчені припускають, що ці ямки, можливо, виникли як побічний продукт змін у тому, як формувалася емаль у цих видів.
Це відкриття має потенціал для уточнення нашого розуміння родоводу людини. Наявність або відсутність цих ямок може допомогти прояснити еволюційні взаємозв'язки між різними видами гомінінів. Це також може надати підказки щодо походження таких видів, як Paranthropus, і навіть пролити світло на еволюційну історію таких видів, як Homo floresiensis. Необхідні подальші дослідження, але це відкриття пропонує захоплюючий новий інструмент для дослідження складної історії еволюції людини.