Нещодавнє дослідження показує, що корали в Тихому океані Панами демонструють надзвичайну стійкість до підвищення температури, пропонуючи розуміння того, як морські екосистеми можуть адаптуватися до зміни клімату та інформувати стратегії збереження.
Дослідники виявили, що корали в районах з більшою мінливістю температури показали вищу здатність протистояти екстремальній спеці. Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology та проведене Смітсонівським тропічним науково-дослідним інститутом (STRI), зосереджено на кораловому голобіонті. Дослідження порівнювало корали з Панамської затоки, з значними коливаннями температури, з коралами з затоки Чирикі, відомої своїми постійно теплими водами.
Глін оцінив реакцію коралів Pocillopora на тепловий стрес. Воду нагрівали до 10,5°C вище місцевої середньої температури. Результати показали, що корали з Панамської затоки були більш термостійкими, що свідчить про генетичний відбір через регулярний вплив мінливості температури.
Щодо симбіотичних водоростей, деякі корали зберегли свої вихідні водорості. Підвищена температура швидко змінила бактеріальний мікробіом. Ключовим відкриттям було те, що пошкодження мікробіому відбувалося лише при підвищенні температури на 7,5°C. Глін підкреслює важливість розуміння голобіонта як інтегрованої системи, заявляючи, що виживання коралів нерозривно пов'язане з їхніми мікробіомами.
Дослідження підкреслює, що ці елементи, модульовані навколишнім середовищем і генетичною лінією, формують основу їхньої термотолерантності. Розуміння того, як деякі корали справляються з протистоянням або відновленням від теплового стресу, має життєво важливе значення для керівництва ефективними стратегіями збереження.
Результати показують, що корали, які звикли до змінних умов, можуть бути краще підготовлені до майбутніх екстремальних кліматичних явищ. Глін робить висновок, що розуміння стійкості коралів має фундаментальне значення для керівництва природоохоронними зусиллями, захисту прибережних громад і захисту біорізноманіття.