Дослідження стародавньої ДНК немовляти, знайденого в Італії, відкриває нові сторінки історії мідної доби. Це дослідження не тільки розширює наше розуміння генетичного складу ранніх європейських спільнот, але й надає унікальну можливість поглянути на життя та культуру того часу. Знахідка в Фаенці, Італія, де було виявлено поховання немовляти, яке померло у віці близько 17 місяців, стала відправною точкою для масштабного дослідження. Аналіз зубів та кісток дитини дозволив вченим визначити її вік та генетичну приналежність. Цікаво, що немовля належало до рідкісної мітохондріальної гаплогрупи V+@72, яка сьогодні майже не зустрічається в Європі. Археологічні знахідки вказують на те, що поховання відбулося між 3600 та 2300 роками до нашої ери. Відсутність типових для мідної доби поховальних споруд робить цю знахідку ще більш загадковою та цінною для істориків. Дослідження показують, що в цей період відбувалися значні міграційні процеси, які впливали на генетичний склад населення Європи. Наприклад, дослідження, проведені в 2023 році, виявили, що міграції з Понтійсько-Каспійського степу відіграли важливу роль у формуванні генетичного ландшафту Європи. Крім того, аналіз керамічних фрагментів, знайдених на місці поховання, дозволяє краще зрозуміти культурні практики того часу. Ці артефакти свідчать про розвинені ремесла та торгівлю між різними регіонами. Дослідження стародавньої ДНК немовляти з Фаенци є важливим кроком у вивченні історії мідної доби Італії та Європи в цілому. Воно надає унікальні дані про генетичне різноманіття, міграційні процеси та культурні практики того часу, дозволяючи нам краще зрозуміти наше минуле.
Історична подорож у мідну добу Італії: генетичні відкриття про життя немовлят
Відредаговано: Katia Remezova Cath
Джерела
GreekReporter.com
Reconstructing life history and ancestry from poorly preserved skeletal remains: A bioanthropological study of a Copper Age infant from Faenza (RA, Italy) (advance online)
Ancient DNA Reveals Key Stages in the Formation of Central European Mitochondrial Genetic Diversity
Ancient DNA suggests the leading role played by men in the Neolithic dissemination
Ancestral mitochondrial N lineage from the Neolithic ‘green’ Sahara
Читайте більше новин на цю тему:
Знайшли помилку чи неточність?
Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.