Виявлено стародавнього предка метелика у скам'янілих фекаліях, що переписує еволюцію комах

Відкриття скам'янілих екскрементів віком 236 мільйонів років, що містять лусочки метеликів, виявляє значно більш раннє походження метеликів і молі, надаючи інформацію про їх виживання після масового вимирання. Це відкриття допомагає нам зрозуміти, як життя адаптується та еволюціонує, пропонуючи цінні знання про історію нашої планети та її мешканців. У серці Національного парку Талампая в Аргентині палеонтологи виявили надзвичайну знахідку: скам'янілі екскременти, або копроліти, віком 236 мільйонів років. Ці копроліти, залишки травоїдних тварин, містили дивовижну таємницю. Мікроскопічний аналіз виявив крихітні лусочки, подібні до тих, що зустрічаються у сучасних метеликів і молі, вбудовані у скам'янілі відходи. Це відкриття відсуває відому часову шкалу для ряду Lepidoptera, до якого входять метелики та молі, приблизно на 35 мільйонів років. Раніше найдавніші фізичні докази датувалися раннім юрським періодом. Генетичні дослідження припускали ще більш раннє походження, приблизно 241 мільйон років тому. Аргентинська знахідка заповнює значний пробіл у літописі викопних решток. Вид Ampatiri eloisae, як назвали його дослідники, жив незабаром після пермського вимирання, найруйнівнішої події вимирання в історії Землі. Наявність цих ранніх метеликів свідчить про те, що вони вже розвинули хоботок, довгу, згорнуту трубку для живлення, яку сучасні метелики використовують для пиття нектару. Цікаво, що квіти не існували в тріасовий період. Натомість ці ранні метелики, ймовірно, харчувалися солодкими краплями, що вироблялися примітивними рослинами. Це відкриття кидає виклик попередньому розумінню хоботка як виключно пристосування для запилення квітів, припускаючи, що він розвинувся раніше як механізм виживання. Це відкриття підкреслює стійкість життя та його здатність адаптуватися до складних умов. Воно підкреслює важливість дослідження навіть найбільш скромних залишків минулого, оскільки вони можуть містити важливі підказки для розуміння історії життя на Землі. Дослідження Ampatiri eloisae дає новий погляд на еволюцію метеликів, розкриваючи їхнє походження як тих, хто вижив після масового вимирання, а не просто як барвисті прикраси квітучого світу.