NASA представила три нові звукові композиції, отримані з даних, зібраних про чорні діри. У цих композиціях використовується процес, який називається соніфікацією даних, перетворюючи дані з телескопів, таких як Chandra, James Webb та IXPE, на звуки, що дозволяють нам відчути ці космічні явища по-новому.
Дослідження звуків
Кожна соніфікація підкреслює різні аспекти чорних дір, демонструючи їх еволюцію, різноманітні розміри та різноманітне середовище. Перша композиція присвячена WR 124, зірці Вольфа-Райє, що знаходиться на відстані 28 000 світлових років, відомій тим, що викидає свої зовнішні шари в космос. Знята телескопом Webb в інфрачервоному діапазоні, туманність навколо WR 124 представлена звуками, схожими на флейту, а сама зірка звучить як дзвіночки. Ця зірка знаходиться в короткочасній фазі і потенційно може колапсувати в чорну діру в майбутньому.
Інша композиція зосереджена на системі SS 433, розташованій на відстані 18 000 світлових років. Ця бінарна система складається із зірки, що обертається навколо нейтронної зірки або чорної діри, випромінюючи рентгенівські струмені, виявлені Chandra, IXPE та XMM-Newton. У цій соніфікації радіохвилі створюють стійкі ноти органу, а рентгенівські струмені звучать як краплі води, відображаючи коливання в орбітальному русі.
Остання композиція присвячена галактиці Центавр A, що знаходиться на відстані 12 мільйонів світлових років, яка містить надмасивну чорну діру, що випромінює струмені по всій галактиці. Рентгенівські дані з Chandra перетворені на вітряні дрони, а рентгенівське світло IXPE створює високий звук вітру. Дані видимого світла з телескопа MPG/ESO показують зірки галактики, кожна з яких представлена окремими інструментальними тонами.
Ці соніфікації пропонують унікальний спосіб зрозуміти чорні діри, використовуючи звук, щоб розкрити складні деталі, захоплені нашими найсучаснішими телескопами.