Астрономи використали рентгенівську обсерваторію NASA Chandra для проведення «супернової археології» системи GRO J1655-40, яка містить чорну діру та зірку-компаньйона. Аналізуючи рентгенівські дані, вчені реконструювали історію вибуху наднової, що стався понад мільйон років тому в цій системі. Це новаторське дослідження дає важливе уявлення про типи зірок, які колапсують, утворюючи чорні діри.
Система GRO J1655-40 спочатку складалася з двох яскравих зірок. Більш масивна зірка вичерпала своє ядерне паливо і вибухнула як наднова, залишивши після себе чорну діру. Потім чорна діра почала втягувати матерію зі своєї зірки-компаньйона, утворюючи навколо неї обертовий диск. Частина цього матеріалу була викинута у вигляді потужних вітрів.
У 2005 році Чандра виявила певні хімічні елементи в цих вітрах. Аналізуючи рентгенівські спектри, команда ідентифікувала 18 різних елементів. Порівнюючи ці дані з моделями наднових, вони визначили, що зірка, яка вибухнула, мала приблизно в 25 разів більшу масу Сонця і містила значну кількість важких елементів. Ця «супернова археологія» пропонує рідкісний погляд на життя і смерть масивних зірок і утворення чорних дір.