Нещодавнє дослідження міжнародної команди показує, що супутник Сатурна Титан теоретично може підтримувати мікроорганізми у своєму підповерхневому океані. Дослідження, опубліковане в *The Planetary Science Journal*, вказує на те, що хоча океан, прихований під товстим шаром льоду, потенційно може містити життя, загальна біомаса, ймовірно, буде мінімальною, можливо, лише кілька кілограмів. Це означає менше однієї бактеріальної клітини на літр води.
Дослідження вивчило доступність органічних молекул до океану, моделюючи, як поверхневі органічні сполуки можуть досягати його через тріщини в льоду або через метеоритні удари. Дослідники зосередилися на гліцині, простій амінокислоті, відзначаючи її велику кількість у первинній матерії Сонячної системи. Комп'ютерне моделювання показало, що лише невелика частина органічного матеріалу Титана може бути придатною для мікробного споживання. Мікроби, що споживають гліцин в океані Титана, залежатимуть від стабільного постачання амінокислоти з поверхні через товсту крижану оболонку.
Хоча органічний транспорт до океану Титана обмежений, можливість існування нечисленної біосфери залишається. Майбутня місія NASA Dragonfly, запуск якої заплановано на 2028 рік, а прибуття на Титан у 2034 році, має на меті подальше вивчення потенціалу життя на супутнику. Ця місія може допомогти визначити, чи потенціал життя на Титані існує деінде, окрім його поверхневого органічного вмісту. Вчені також розглядають, чи може життя підтримуватися ферментацією гліцину, метаболічним процесом, який не потребує сильних окислювачів.
Незважаючи на виклики, Титан залишається захопливою ціллю в пошуках позаземного життя, спонукаючи до подальших досліджень альтернативних метаболічних шляхів і механізмів, які могли б доставляти необхідні поживні речовини та джерела енергії до будь-якої потенційної біосфери.