Знімок, зроблений у 2011 році апаратом NASA Mars Reconnaissance Orbiter, знову розпалив дебати про потенційні ознаки минулого життя на Марсі. Зображення показує орієнтир у високогірному районі Libya Montes, який деякі спостерігачі описують як «знак оклику». Це призвело до дискусій про те, чи може це бути доказом втраченої інопланетної цивілізації, чи просто результатом природних геологічних процесів.
Джордж Дж. Хаас з Інституту Cydonia, прихильник першої теорії, припускає, що геометрично розроблені утворення вказують на інтелектуальну конструкцію. Він стверджує, що ймовірність природного виникнення таких точних геометричних форм надзвичайно низька.
Однак скептики приписують такі спостереження «парейдолії», психологічному явищу, коли людський мозок сприймає знайомі візерунки у випадкових зображеннях. Цей ефект змушує людей бачити обличчя або об’єкти в хмарах, скелях чи інших неживих об’єктах. NASA також звернулася до явища парейдолії, пояснивши, що наш мозок запрограмований на пошук знайомих форм, що іноді призводить до неправильного тлумачення марсіанських ландшафтів.
Подібні спостереження на Марсі включають пірамідоподібні структури, такі як «Піраміди Сагана», ідентифіковані Карлом Саганом у 1972 році, та інші геометричні візерунки, які, на думку деяких, нагадують стародавні міста. Хоча ці спостереження продовжують підживлювати спекуляції щодо марсіанських цивілізацій, наукова спільнота в основному приписує їх парейдолії та природним геологічним процесам.