Недавнє дослідження розкриває вирішальний зв'язок між Північним Атлантичним океаном і південноазіатським мусоном, підкреслюючи значну роль океану у впливі на мусонні моделі.
Дослідники виявили, що зміни температури поверхні моря (SST) у Північній Атлантиці запускають хвильові потяги Россбі. Ці хвилі потім поширюються на схід, впливаючи на конвективну активність над Тибетським плато (QTP).
Дослідження показало, що тепліші SST у Північній Атлантиці стимулюють ці хвильові потяги, що призводить до змін у поведінці мусону. Цей процес, відомий як ефект «теплового насоса», рухає рух мусону на північ.
Це дослідження підкреслює взаємопов'язаність глобальних кліматичних систем, демонструючи, як океанічні зміни можуть мати далекосяжні наслідки для регіональних погодних моделей.