Нещодавні дослідження ставлять під сумнів тривале переконання, що руйнування статуй цариці Хатшепсут було актом помсти її наступника, Тутмоса III. Докази свідчать про те, що статуї були ритуально "деактивовані", щоб нейтралізувати їхні сприймані надприродні сили.
Хатшепсут (правила приблизно в 1479-1458 рр. до н.е.), одна з небагатьох жінок-фараонів стародавнього Єгипту, стала жертвою численних руйнувань своїх статуй після смерті. Це призвело до припущення, що Тутмос III віддав наказ про їх знищення з ненависті.
Дослідження археолога Джун Йі Вонга, опубліковане в журналі *Antiquity*, переосмислює ці артефакти. Вонг проаналізував архівні записи з розкопок 1920-х років у Дейр ель-Бахарі, де було виявлено численні фрагменти статуй Хатшепсут.
Статуї були навмисно зламані в певних місцях, таких як шия, талія та коліна. Ця практика, відома як "ритуальна деактивація", була поширена в стародавньому Єгипті для нейтралізації сили статуй, оскільки їх вважали живими істотами.
Хоча Тутмос III намагався стерти спадок Хатшепсут, руйнування її статуй, ймовірно, було ритуальним актом. Це узгоджується з тим, як ставилися до статуй інших фараонів, що свідчить про стандартизований підхід до деактивації королівських статуй.
Висновки Вонга дають більш нюансоване розуміння подій після смерті Хатшепсут, підкреслюючи взаємозв'язок між ритуальними практиками та політичними мотивами в стародавньому Єгипті.