Нове дослідження Інституту поведінки тварин Макса Планка (MPI-AB) показує, що суматранські матері-орангутани демонструють різні стилі виховання. Дослідники спостерігали за 22 парами матерів і немовлят на дослідницькому майданчику Suaq Balimbing в Індонезії протягом 15 років.
Дослідження зосереджувалося на шести материнських поведінках, включаючи фізичний контакт і просторову близькість. Деякі матері постійно носили своїх немовлят більше, ніж інші, тоді як інші поступово зменшували фізичну близькість у міру дорослішання їхніх немовлят.
Ці відмінності зберігалися навіть тоді, коли матері мали кількох немовлят протягом багатьох років. Дослідники припускають, що ці послідовні відмінності можуть вказувати на індивідуальні материнські особистості серед орангутанів.
Дослідження порушує питання про довгостроковий вплив цих стилів виховання на розвиток немовлят. Дослідники планують продовжувати відстежувати ці пари матерів і немовлят, щоб зрозуміти, як материнська поведінка впливає на виживання, навчання та соціальні навички немовлят.
Суматранські орангутани мають найдовшу залежність немовлят у тваринному світі, крім людей. Цей тривалий період дозволяє дослідникам відстежувати, як матері коригують свою поведінку в міру зростання їхніх дітей, надаючи цінну інформацію про виховання приматів.