Нещодавнє дослідження Вагенінгенського університету та науково-дослідного центру підтверджує, що морські вітрові електростанції забезпечують несподіваний притулок для морського життя. Дослідження 2025 року підкреслює потенціал цих споруд як важливих місць проживання для пластинозябрових, включаючи різні види акул і скатів.
Аналізуючи еДНК (екологічну ДНК) у морській воді, дослідники виявили наявність цих видів у голландських вітрових електростанціях та навколо них. Загалом було зібрано 436 зразків морської води з чотирьох морських вітрових електростанцій: Борсселе, Голландсе Куст Зейд, Лухтердейнен і Деміні. Найчастіше спостерігався скат колючий (Raja clavata).
Дослідження також ідентифікувало гігантських акул (Cetorhinus maximus) взимку в Голландсе Куст Зейд, надаючи цінні дані про їхні сезонні переміщення. Інші виявлені види включають звичайну куницеву акулу (Mustelus asterias) і хвилястого ската (Raja undulata). Тралення заборонено в межах цих вітрових електростанцій, що дозволяє відновити бентосні екосистеми та створити безпечніше середовище для вразливих видів.
Це дослідження є частиною проекту ElasmoPower, шестирічної ініціативи під керівництвом Вагенінгенського університету та науково-дослідного центру, яка досліджує вплив електромагнітних полів від підводних силових кабелів на поведінку пластинозябрових. Використання еДНК виявляється перспективним, неінвазивним методом моніторингу морської екології. Ці висновки пропонують цінні відомості для морського просторового планування та зусиль щодо збереження.