Нещодавні дослідження проливають світло на різноманітні способи спілкування тварин, зосереджуючись на сейсмічній комунікації у дрібних ссавців і слухових здібностях собак.
Дрібні ссавці, включно з гризунами, використовують сейсмічні сигнали, щоб попереджати один одного про небезпеку. Ці сигнали, створені тупанням або дряпанням землі, поширюються землею та попереджають інших про потенційні загрози. Цей метод комунікації особливо корисний у середовищах, де візуальні або слухові сигнали можуть бути обмежені.
Собаки мають вражаючий слуховий діапазон, виявляючи частоти від 40 Гц до 60 000 Гц, що значно перевищує можливості людини (від 20 Гц до 20 000 Гц). Їхні рухливі вуха дозволяють їм визначати місцезнаходження джерел звуку на відстані до 1300 метрів, тоді як люди обмежені приблизно 200 метрами. Це загострене відчуття дозволяє собакам інтерпретувати людську мову, розпізнаючи до 100 слів і розрізняючи зміни в тоні, що має вирішальне значення для розуміння команд і емоцій.
Ефективне спілкування з собаками включає чіткі, послідовні голосові сигнали в поєднанні з мовою тіла. Позитивне підкріплення, як-от похвала та гра, підвищує їхню готовність до співпраці.