Мовознавче дослідження виявляє, що сюнну та гуни поділяли палео-сибірську мову

Недавні мовознавчі дослідження вказують на те, що сюнну та гуни розмовляли однією і тією ж палео-сибірською мовою, підтримуючи гіпотези про їх спільне походження. Це відкриття додає лінгвістичну перспективу до існуючих археологічних та генетичних свідчень. Доктор Саймон Фріс та доктор Свеня Бонманн проаналізували лінгвістичні дані, включаючи запозичення, особисті імена та географічні назви. Вони виявили, що ці групи розмовляли ранньою формою арінської, єнісейської мови, у внутрішній Азії. Дослідники ідентифікували стародавні запозичення в тюркських та монгольських мовах, що походять з арінської, пов'язані з природними елементами. Ці слова демонструють фонологічні особливості, що вказують на єнісейське джерело, припускаючи вплив арінськомовних еліт сюнну. Подальші докази надходять з 'Jie couplet', який узгоджується з арінською граматикою. Особисті імена гунських правителів також можна пояснити за допомогою арінського словотворення. Команда нанесла на карту гідроніми та топоніми, знайшовши моделі найменувань, що відповідають арінським лексичним елементам, відстежуючи шлях міграції, що відповідає переміщенням гунів до Європи. Дослідження підтримує ідею про те, що гуни були нащадками сюнну, зберігаючи мовну безперервність. Об'єднані дані підсилюють аргумент на користь спільного арінськомовного походження. Ця робота підкреслює потенціал міждисциплінарних підходів до вирішення історичних загадок. Повне дослідження опубліковано в Transactions of the Philological Society.