Китай чи Тіонгкок: Розуміння назв Китаю та китайської діаспори в Індонезії

Терміни 'Китай' і 'Тіонгкок' часто використовуються як взаємозамінні в Індонезії, коли йдеться про цю східноазіатську країну. Однак походження та конотації цих назв, разом із 'Тіонгхоа', розкривають складну історію, що сягає корінням у культуру, політику та лінгвістику. 'Тіонгкок' походить від мандаринського слова 'Zhongguo' [ʈʂʊ́ŋ.kwǒ], що означає 'Серединна держава'. Цей термін датується понад 3000 років тому, з ранніми доказами, знайденими на стародавній бронзовій посудині під назвою Хезун із Західної династії Чжоу. Напис 'Zhai zi Zhong Guo' означав 'жити в середині світу'. Назва 'Китай', однак, не походить з мандаринської мови. Історичні записи свідчать, що вона, ймовірно, походить від санскритського терміну 'Cina', що відноситься до династії Цінь (вимовляється 'Чін'). Перські торговці потім поширили цю назву, називаючи регіон 'Cin', що призвело до глобальної популярності 'Китаю'. Термін 'Тіонгхоа' тісно пов'язаний з міграцією китайців до Індонезійського архіпелагу в 13 столітті. Більшість мігрантів прибули з південного Китаю і розмовляли діалектом хоккієн. У хоккієні 'Zhongguo' вимовляється як 'Tiong-kok', а його народ називається 'Tionghoa'. Оскільки вимова хоккієн була легшою для розуміння місцевим жителям, 'Тіонгхоа' став усталеним терміном для позначення китайської етнічної приналежності в Індонезії. 'Тіонгкок' часто використовується у формальних контекстах, таких як повідомлення ЗМІ та офіційні урядові документи. 'Тіонгхоа' відноситься конкретно до етнічного китайського населення в Індонезії. Історично використання 'Китай' або 'Cina' стало суперечливим через сприйняті дискримінаційні конотації. Відповідно, в епоху Реформації індонезійський уряд офіційно заохочував використання 'Тіонгкок' і 'Тіонгхоа' у відповідних контекстах.