Дослідники з Інституту штучного інтелекту і людиноцентричного AI у Мюнхені розробили Центур, модель штучного інтелекту, здатну передбачати і симулювати людську поведінку з високою точністю в різних психологічних експериментах. Це досягнення може революціонізувати когнітивну науку, пропонуючи нові погляди на людські процеси мислення і потенційно впливаючи на такі сфери, як медицина та соціальні науки.
Центур був навчений на наборі даних Psych-101, який містить понад 10 мільйонів рішень від більш ніж 60 000 учасників у 160 різних експериментах. Що відрізняє Центур, так це його здатність узагальнювати нові ситуації та завдання, не включені до навчання, адаптуючись до невідомих контекстів з людською гнучкістю. Більше того, внутрішні уявлення Центура тісно узгоджуються з активністю людського мозку, виміряною за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ).
Наукова спільнота з обережністю сприйняла цю новину, підкреслюючи, що, хоча Центур точно імітує людські поведінкові патерни, він не обов'язково розуміє або переживає основні психічні процеси. Експерти зазначають, що штучний інтелект відмінно виявляє статистичні регулярності, але йому бракує наміру, свідомості або суб'єктивного досвіду. Це підкреслює різницю між імітацією людської поведінки та справжнім розумінням когніції.
Цей розвиток доповнює останні досягнення в штучному інтелекті, такі як інтеграція AI-моделей у системи оборони, наприклад, проект Saab Beyond, який включає агента AI Центур у Gripen E для бою на дальніх дистанціях. Центур представляє значний крок у створенні AI-моделей, здатних симулювати людське мислення з безпрецедентною точністю, відкриваючи нові можливості для досліджень та застосувань у різних сферах. Проте це також піднімає фундаментальні питання про природу розуміння та свідомості у машинах.